копійка
Копійка, -ки
ж.
1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі. Ном.
2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Кв. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. О. 1861. X. 29. ум. копієчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу. МВ.
Словник української мови Грінченка