королів

Королів, -ле́ва, -ве

1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора. Чуб.

2) королів цвіт. раст. Phaseolus multiflorus. ЗЮЗО. І. 131.

Значення в інших словниках

1. королів — королі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. королів — -лева, -леве. Прикм. до король 1); належний королю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. королів — КОРОЛІ́В, ле́ва, ле́ве. Прикм. до коро́ль 1; належний королю. Королеву одвідали королів брат Карл, що був біскупом Вроцлавським, та королева сестра Ганна Констанція (І.  Словник української мови у 20 томах
4. Королів — Королі́в, -ле́ва, -ле́ву, -ле́вим (пр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. королів — КОРОЛІ́В, ле́ва, ле́ве. Прикм. до коро́ль 1; належний королю. Я шукав, я питав королевого двора (Сл. Гр.). ∆ Королі́в цвіт — те саме, що Короле́вий цвіт. У городі і в саду ясніли.. осінні квіти: різнобарвні гайстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт (Вас., II, 1959, 267).  Словник української мови в 11 томах