Словник української мови Грінченка

косматій

Косматій, -тія

м. Человѣкъ въ космахъ, косматый. Встрѣчено въ пасхальной виршѣ, въ приложеніи къ Іоанну Крестителю: Йван Косматій його хрестив. О. 1862. VI. 51.

Словник української мови Грінченка