котара

Котара, -ри

ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з кошари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.

Значення в інших словниках

1. котара — Кота́ра: — важка завіса, звичайно з парчі або оксамиту [24;IX] — завіса з грубої матерії [VI,VII] — завіса, штора [19]  Словник з творів Івана Франка
2. котара — кота́ра завіса, портьєра (перев. з оксамиту)(ст): Притишений гул, тонований оксамитом котар, затемнені нутра льож, яркі світла, червоні оббиття фотелів (Лисяк); У нас колись були такі котари з френзлями (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт