крупкий

Крупкий, -а, -е

Крупистый, изъ крупинокъ состоящій. Крупкіща мука (грубша). Шух. І. 104.

Значення в інших словниках

1. крупкий — крупки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крупкий — КРУПКИ́Й, а́, е́. Який складається з крупинок. Якщо суміш для розпушуванян тіста зберігати у вологому місці, вона стає крупкою й втрачає свої властивості (із журн.); Щоб розкласти крупкий мед у менші ємності, його спочатку треба трохи розігріти на водяній бані (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. крупкий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле).  Словник синонімів української мови
4. крупкий — КРУПКИ́Й, а́, е́. Який складається з крупинок. Крупкий мед.  Словник української мови в 11 томах