Словник української мови Грінченка

кубара

Куба́ра, -ри (-ря, -і)

ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. кубара — Корабель  Словник застарілих та маловживаних слів