кукібний
Кукібний, -а, -е
1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у.
2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Словник української мови ГрінченкаКукібний, -а, -е
1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у.
2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Словник української мови Грінченка