Словник української мови Грінченка

куп

I. Куп

меж. отъ гл.

1) купати.

2) купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.

---------------

II. Куп, -па

м.

1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312.

2) куп-куп-зілля. раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.

Словник української мови Грінченка