куп
I. Куп
меж. отъ гл.
1) купати.
2) купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.
---------------
II. Куп, -па
м.
1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312.
2) куп-куп-зілля. раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Словник української мови Грінченка