купчак

Купчак, -ка

м. Гвоздика, Tagetes erecta. О. 1861. XI. 29. Василечок, одбившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. МВ. ІІІ. 138. купчак дикий, болотний. раст. Bidens tripartita. Вх. Пч. І. 9.

Значення в інших словниках

1. купчак — купча́к іменник чоловічого роду рослина частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
2. купчак — КУПЧА́К див. купчаки́.  Словник української мови у 20 томах
3. купчак — КУПЧА́К див. купчаки́.  Словник української мови в 11 томах