куропіння

Куропі́ння, -ня

с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.

Значення в інших словниках

1. куропіння — КУРОПІ́ННЯ, я, с., діал. Спів півнів. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сиділа, все ждала, та ні, – не діждала (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах