Словник української мови Грінченка

кусчик

Кусчик, -ка

м. ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. см. кусати.

Словник української мови Грінченка