кухарство —
ку́харство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
кухарство —
-а, с. Готування їжі; робота кухаря або кухарки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кухарство —
КУ́ХАРСТВО, а, с. Готування їжі; робота кухаря або кухарки. Нездатний був Тарас до кухарства так само, як не погодився він потім і за лакея у свого пана (Панас Мирний); Жалував [Славко] дуже тих людей, що доля змусила їх займатися кухарством (Л.
Словник української мови у 20 томах
кухарство —
Два кухарі — лихий борщ. Бо один на другого складає роботу. Де дві кухарці, там борщ несолений. Значіння, що й попереднє. Де дві кухарці, там собакам празник. Зладять страву нездало, що людям ніяк їсти і треба викинути собакам. Який кухар — такий борщ.
Приповідки або українсько-народня філософія
кухарство —
КУЛІНА́РІЯ (мистецтво приготування страви), КУ́ХАРСТВО, КУХОВА́РСТВО. Видно, Хлипало непогано розбирався в кулінарії (Ю. Збанацький); Нездатний був Тарас до кухарства (Панас Мирний); В тюрмі Гапка хоч стратила свою красу, перебувши тяжку віспу, та зате навчилася куховарства (І. Франко).
Словник синонімів української мови
кухарство —
КУ́ХАРСТВО, а, с. Готування їжі; робота кухаря або кухарки. Нездатний був Тарас до кухарства так само, як не погодився він потім і за лакея у свого пана (Мирний, V, 1955, 310); Жалував [Славко] дуже тих людей, що доля змусила їх займатися кухарством (Март., Тв., 1954, 239).
Словник української мови в 11 томах