Словник української мови Грінченка

кілець

Кілець, -льця́

м. Ростокъ въ зернѣ. Камен. у. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. Подольск. г. кільці пускати. Проростать. ум. кільчик.

Словник української мови Грінченка