латина

Латина, -ни

ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.

Значення в інших словниках

1. латина — лати́на іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. латина — -и, ж., заст. Латинська мова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. латина — ЛАТИ́НА, и, ж. Латинська мова. Балабуха не дуже сподобався Олесі з лиця, але його зріст, велика постать, вченість і латина звернули її увагу (І.  Словник української мови у 20 томах
4. латина — (-и) ж.; мол. Латиноамериканська мелодія. ПСУМС, 40.  Словник жарґонної лексики української мови
5. латина — Лати́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. латина — ЛАТИ́НА, и, ж., заст. Латинь. Балабуха не дуже сподобався Олесі з лиця, але його зріст, велика постать, вченість і латина звернули її увагу (Н.-Лев., III, 1956, 45); — Ви думаєте, що та латина, ..фізика чи математика, ..  Словник української мови в 11 томах