Словник української мови Грінченка

лигонути

Лигону́ти, -ну́, -не́ш

гл.

1) Хлебнуть, глотнуть большимъ глоткомъ.

2) Поспѣшно убѣжать. Мнж. 184.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. лигонути — лигону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. лигонути — ЛИГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що, вульг. Підсил. до лигну́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. лигонути — Лигону́ти, -гону́, -гоне́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)