ловити
Лови́ти, -влю́, -виш
гл.
1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10.
2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388.
2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. Ном. № 649.
4) никони, окуні ловити. Дремать. Ном. № 11321. Хто слухав, а хто і окунів ловить. Кв.
5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260.
6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928.
Словник української мови Грінченка