ложечник
Ложе́чник, -ка
м.
1) Ложечный мастеръ.
2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Словник української мови Грінченка