Словник української мови Грінченка

лучченький

Луччий, -а, -е

Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2856. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.

Словник української мови Грінченка