Словник української мови Грінченка

ліпшенько

Ліпш, ліпше

нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Чуб. V. 630. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Гол. І. 213. ум. ліпшенько.

Словник української мови Грінченка