літати

Літа́ти, -та́ю, -єш

гл.

1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270.

2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.

Значення в інших словниках

1. літати — літа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. літати — (один раз) летіти; (в небі) плавати, ширяти, (з шумом) шугати; (- звуки) лунати, розлягатися; (- вісті) ширитися; (думкою) переноситися, сягати;...  Словник синонімів Караванського
3. літати — I вилітати, випурхувати, долітати, залітати, линути, перелітати, перепурхувати, підлітати, прилітати, пролітати, пурхати Фразеологічні синоніми: літати кулею; літати, як метеор Приповідки: Не все те літає, що хвостом махає II див. бігати  Словник синонімів Вусика
4. літати — [л'ітатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
5. літати — -аю, -аєш, недок. 1》 Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. 2》 Те саме, що летіти 1), але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. || на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. літати — ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Мати здатність триматися й пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а солов'я співати (Номис); – Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе [ельфа]? – сказав Павлусь.  Словник української мови у 20 томах
7. літати — лі́та́ти бути упродовж короткого відтинку часу в різних місцях; швидко пересуватися (м, ср, ст): Де ти літаєш, ніяк не можу тебе знайти (Авторка) ◊ лі́та́ти за баба́ми знев., ірон. упадати за жінками (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. літати — ви́соко літа́ти, ірон. 1. Займати значну посаду, помітне становище в суспільстві. (Сторчак:) Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. (Качан:) Високо літав, та низько сів… (М. Зарудний). 2. Перебільшувати свої здібності, можливості і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
9. літати — БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво).  Словник синонімів української мови
10. літати — Літа́ти, літа́ю, літа́єш, -та́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. літати — ЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе [ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах