мах
Мах, маху I
м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу.
---------------
Мах! II
меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях! Пр. 1868. 423.
Словник української мови Грінченка