мачка

Ма́чка, -ки

ж.

1) Кошка. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.

2) = баґа. Шух. І. 277. см. омачка.

Значення в інших словниках

1. мачка — мачку засвітити: давати ляпаси [X] Ма́чку світити: (на злодійському жаргоні) давати ляпаса [I(Ів.Фр.);15 ] ма́чку світи́ти: въ воровскомъ жаргонѣ: давать оплеухи [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. мачка — -и, ж., зах. Кішка. Мачку засвітити зах. — дати ляпаса.  Великий тлумачний словник сучасної мови