маївка —
маї́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
маївка —
-и, ж., діал. Кульбаба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маївка —
МАЇ́ВКА, и, ж. 1. Відпочинок весною на лоні природи. [Горпина (на перелазі):] Добривечір! Хліб-сіль! Маївку справляєте? (С. Васильченко); Ось вони цілою групою – хлопці, дівчата...
Словник української мови у 20 томах
маївка —
маївка 1. церк. молебень до Матері Божої у травні (м, ср, ст) 2. весняна прогулянка (перев. у травні); пікнік (ст): Пропоную в неділю поїхати, нарешті, разом на маївку (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
маївка —
МАЇ́ВКА, и, ж. 1. У дореволюційній Росії — нелегальні збори робітників у день 1 Травня. В 1894 році робітники міста [Києва] вперше відсвяткували Перше травня, провівши в Голосіївському лісі революційну маївку (Визначні місця Укр.
Словник української мови в 11 томах