мед
Мед, -ду
м.
1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. Чуб. III. 9. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»! н. п.
2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Мет. 8. ум. меде́ць. Грин. III. 106. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок. Чуб. III. 416.
Словник української мови Грінченка