медяничок

Медяни́к, -ка

м.

1) Медовый пряникъ. Той купує горілку, той медяників. Левиц. І.

2) раст. a) Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123. б) Primula officinalis. L. ЗЮЗО. І. 132. — Veris. ЗЮЗО. І. 171. ум. медяничо́к.

Значення в інших словниках

1. медяничок — медя́ничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. медяничок — -яничка, ч. Зменш.-пестл. до медяник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. медяничок — МЕДЯ́НИЧО́К, я́ничка́, ч. Зменш.-пестл. до медя́ни́к. Йому [малому] медяничок, А їй немудрую хустину, Собі ж несе на постоли Ременю доброго (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
4. медяничок — МЕДЯ́НИЧО́К, я́ничка́, ч. Зменш.-пестл. до медя́ни́к. Йому [малому] медяничок, А їй немудрую хустину, Собі ж несе на постоли Ременю доброго (Шевч., П, 1953, 316).  Словник української мови в 11 томах