меланка

Меланка, -ки

ж., также и мн. меланки. Канунъ новаго года. ходити з меланкою. Компанія парубковъ, среди которыхъ одинъ, называемый меланкою, одѣтъ въ женскую одежду, а другіе переодѣты цыганомъ, старикомъ, козою и пр., ходить вечеромъ подъ новый годъ изъ хаты въ хату, поетъ обрядовыя пѣсни и пр. О. 1861. XI. Свид. 66. см. коза 5.

Значення в інших словниках

1. Меланка — Ма[е]ла́нка, -нки, -нці (ім’я)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)