мельниченько

Ме́льник, -ка

м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. ум. ме́льничок, мельниче́нько.

Значення в інших словниках

1. мельниченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до мельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови