менений
Мене́ний, -а, -е
Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Словник української мови ГрінченкаМене́ний, -а, -е
Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Словник української мови Грінченка