Словник української мови Грінченка

мерлятина

Мерля́тина, -ни

ж.

1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. Мнж. 185.

2) Мездра, мездрина. Мнж. 185.

Словник української мови Грінченка