мийниця

Ми́йниця, -ці

ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех.

Значення в інших словниках

1. мийниця — ми́йниця 1 іменник жіночого роду, істота робітниця ми́йниця 2 іменник жіночого роду миска  Орфографічний словник української мови
2. мийниця — I -і. Жін. до мийник. II -і, ж. Велика миска для умивання, миття голови або посуду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мийниця — МИ́ЙНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до ми́йник. МИ́ЙНИЦЯ², і, ж. Велика миска для умивання, миття голови або посуду. Коли запхав [Славко] голову в мийницю з студеною водою, то здавалось йому, що потримає він у воді голову .. кілька хвилин, то й там засне (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
4. мийниця — МИ́ЙНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до ми́йник. МИ́ЙНИЦЯ², і, ж. Велика миска для умивання, миття голови або посуду. Коли запхав [Славко] голову в мийницю з студеною водою, то здавалось йому, що потримає він у воді голову ..кілька хвилин, то й там засне (Март., Тв., 1954, 240).  Словник української мови в 11 томах