Словник української мови Грінченка

микулитися

Микулитися, -люся, -лишся

гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. микулитися — див. хитрувати  Словник синонімів Вусика
  2. микулитися — -люся, -лишся, недок., фіал. Хитрувати, викручуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови