мишенятко

Мишеня́, -ня́ти

с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. ум. мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62.

Значення в інших словниках

1. мишенятко — мишеня́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мишенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до мишеня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мишенятко — МИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до мишеня́. Мишенятко під вербою Почуло, що м'ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Л. Глібов); Мишка в кухлику щербатім Варить кашку мишенятам. Мишеняток че́реду Скликала вечеряти (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
4. мишенятко — МИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до мишеня́. Мишенятко під вербою Почуло, що м’ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Гл., Вибр., 1951, 23); Мишка в кухлику щербатім Варить кашку мишенятам. Мишеняток че́реду Скликала вечеряти (Перв., Райдуга.., 1960, 57).  Словник української мови в 11 томах