мнявкати
Мня́вкати, -каю, -єш
гл.
1) Мяукать.
2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби... Кв. II. 56.
Словник української мови ГрінченкаМня́вкати, -каю, -єш
гл.
1) Мяукать.
2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби... Кв. II. 56.
Словник української мови Грінченка