Словник української мови Грінченка

момотати

Момотати, -чу, -тиш

гл. Неясно произносить, бормотать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. момотати — момота́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. момотати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
  3. момотати — -очу, -очеш і момотіти, -очу, -отиш, недок., діал. Бурмотати, бурмотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. момотати — МОМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і МОМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Бурмотати, бурмотіти.  Словник української мови у 20 томах
  5. момотати — МОМОТА́ТИ, о́чу, о́чеш і МОМОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, недок., діал. Бурмотати, бурмотіти.  Словник української мови в 11 томах