Словник української мови Грінченка

моравиця

Морави́ця, -ці

ж. = муравиця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала. Св. Л. 14.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. моравиця — -і, ж., діал. Жовті і сині плями на тілі мерця.  Великий тлумачний словник сучасної мови