Словник української мови Грінченка

мірчий

Мірчий, -чого

м.

1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у.

2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. мірчий — Вимірювальний, міряльний, вимірний, мірний  Словник синонімів Караванського
  2. мірчий — -чого, ч., діал., заст. 1》 Землемір. 2》 Приймальник сукна на водяній сукновальні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мірчий — Мі́рчий, -чого; -чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)