наблягузкати
Наблягу́зкати, -каю, -єш
гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Словник української мови ГрінченкаНаблягу́зкати, -каю, -єш
гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Словник української мови Грінченка