навісноголовий —
НАВІСНОГОЛО́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що навісни́й². Сказав [Петро] йому своє прізвище. – А! – каже. – Син того навісноголового попа, що мішається не в своє діло (П. Куліш); Про синонімію складного і простого прикметників правомірно говорити.., напр.
Словник української мови у 20 томах