наглузувати —
НАГЛУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., з кого, розм. Те саме, що поглузува́ти. – Ой мрії мої, мрії золоті! Невже вас оце вітром рознесе по цих безкрайніх степах, а мої вороги ще й насміються, наглузують з мене? (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах