наглядіти

Нагляда́ти, -да́ю, -єш

гл. і. сов. в. наглядіти и нагледіти, -джу, -диш, гл. Насматривать, насмотрѣть, увидѣть. Здобич нагледівши певну, жде не діждеться поживи. К. Псал. Вона вже давно його нагляділа. Мир. ХРВ. 174. — ii. сов. в. наглянути, -ну, -неш. а) Увидѣть, замѣтить. Тут не страшно, моє серце, — люде не наглянуть. Г. Барв. 75. б) — кого, що. Надзирать, присматривать, присмотрѣть (за кѣмъ, чѣмъ). Дітей наглянути. Лукаш. 84. Пійдем, пообідавши, наглядати, як сіно скидатимуть. Г. Барв. 108. Боже!.. ти все бачиш, все знаєш... ти один наглядаєш над землею. Мир. ХРВ. 55. в) — до кого. Заходить, зайти мимоходомъ, навѣдываться, навѣдаться.

Значення в інших словниках

1. наглядіти — нагля́діти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наглядіти — див. наглядати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наглядіти — НАГЛЯ́ДІТИ див. нагляда́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. наглядіти — НАГЛЯ́НУТИ (подивившись, оглянувши, вибрати кого-, що-небудь із певною метою), НАГЛЯ́ДІТИ (НАГЛЕ́ДІТИ) розм., ПРИГЛЯ́НУТИ розм., ПРИГЛЯ́ДІТИ (ПРИГЛЕ́ДІТИ) розм., ВИ́ДИВИТИСЯ розм. — Недок.: нагляда́ти, пригляда́ти, видивля́тися.  Словник синонімів української мови
5. наглядіти — Нагле́діти і нагля́діти, -ле́[я́]джу, -ле́[я́]диш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. наглядіти — НАГЛЯ́ДІТИ див. нагляда́ти.  Словник української мови в 11 томах