нагукати

Нагука́ти, -ка́ю, -єш

гл.

1) Окликнуть, позвать кого. Трохе згодом біжить і півень. «А, сякі-такі, — кричитъ, — як я, де не найду зернятко, сам не їм та вас скликаю; а ви на мене так і не нагукали». Мнж. 73. Нагукай його!

2) Накричать. Нагукай на його!

Значення в інших словниках

1. нагукати — нагука́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагукати — див. нагукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагукати — НАГУКА́ТИ див. нагу́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. нагукати — КЛИ́КАТИ (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), ПОКЛИКА́ТИ розм., ЗВА́ТИ розм.; ГУКА́ТИ, НАГУ́КУВАТИ (голосно); ВОЛА́ТИ (голосно, просячи допомоги); МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ (просити підійти, роблячи певні знаки рукою...  Словник синонімів української мови
5. нагукати — НАГУ́КАТИ див. нагу́кувати.  Словник української мови в 11 томах