надбігти

Надбіга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. надбігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать, подбѣгать, подбѣжать. Желех. Нас дівчат усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз-по-раз надбіга, чи шиємо. МВ. (О. 1862. III. 41).

Значення в інших словниках

1. надбігти — надбі́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надбігти — див. надбігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надбігти — НАДБІ́ГТИ див. надбіга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. надбігти — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І.  Словник синонімів української мови
5. надбігти — НАДБІ́ГТИ див. надбіга́ти.  Словник української мови в 11 томах