надихнути

I. Надиха́ти, -ха́ю, -єш

сов. в. надихнути и надхнути, -хну, -не́ш, гл.

1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть.

2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) надихали думкою лихою. К. Дз. 31.

---------------

II. Нади́хати, -ся

см. надихувати, -ся.

Значення в інших словниках

1. надихнути — надихну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надихнути — див. надихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надихнути — НАДИХНУ́ТИ див. надиха́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. надихнути — НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
5. надихнути — НАДИХНУ́ТИ див. надиха́ти.  Словник української мови в 11 томах