надломити Надломи́ти, -млю́, -миш гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить. О. 1861. IV. 34. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках надломити — надломи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови надломити — див. надломлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови надломити — НАДЛОМИ́ТИ див. надло́млювати. Словник української мови у 20 томах надломити — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. Словник синонімів української мови надломити — НАДЛОМИ́ТИ див. надло́млювати. Словник української мови в 11 томах