надути

Наду́ти, -ся

см. надимати, -ся.

Значення в інших словниках

1. надути — наду́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надути — див. надувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надути — НАДУ́ТИ див. надува́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. надути — Надулася на малай, що не взяв 'ї Николай. Хто інший провинив, а хто інший покутує. Малай—хліб з кукурудзянної муки. Надувся, як вош на морозі. Понурився, засолився, бо мороз доскулює. Надувся, як індик. Про дуже гордого чоловіка.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. надути — надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А.  Фразеологічний словник української мови
6. надути — НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. — захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. надути — Наду́ти, надму́, надме́ш, -дму́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. надути — НАДУ́ТИ див. надува́ти.  Словник української мови в 11 томах