Словник української мови Грінченка

надходити

Надіхо́дити и надхо́дити, -джу, -диш

сов. в. надійти́, -дійду, -деш, гл.

1) Подходить, подойти, приближаться, приблизиться; наставать, настать. Тим часом надійшли і молоді. Стор. МПр. 53. Надходить вовк. Рудч. Ск. І. 22. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. Надходить осінь. МВ. І. 89. Звідусюди надіходять непотішні вісти. К. ЧР.

2) Иногда посѣщать, посѣтить, иногда бывать, быть.

---------------

Надхо́дити

см. надіходити.

---------------

Надходити, -джу, -диш

гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. надходити — надхо́дити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надходити — НАДХОДИТИ, -джу, -диш, НАДІЙТИ, -ійду, -ійдеш. 1. Ідучи, їдучи, пливучи, прибувати кудись, наближатися: надходили люди, надходив пароплав. 2. Наставати, наближатися в часі: надходив вечір, надходила осінь, надходили свята.  Літературне слововживання
  3. надходити — Приходити, підходити, зближатися; (- товари) прибувати; (- дати) наближатися, наставати, наспівати, (- події — ще) насуватися, насувати.  Словник синонімів Караванського
  4. надходити — [надходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи  Орфоепічний словник української мови
  5. надходити — -джу, -диш, недок., надійти, -дійду, -дійдеш, док. 1》 Ідучи, прибувати кудись або наближатися до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити. || Пливучи, їдучи, наближатися, прибувати. || розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надходити — НАДХО́ДИТИ, НАДІХО́ДИТИ, джу, диш, недок., НАДІЙТИ́, дійду́, ді́йде́ш, док. 1. Ідучи, прибувати кудись або підходити, приходити до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити.  Словник української мови у 20 томах
  7. надходити — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.  Словник синонімів української мови
  8. надходити — Надхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; надхо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. надходити — НАДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., НАДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи, прибувати кудись або наближатися до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити.  Словник української мови в 11 томах