Словник української мови Грінченка

назнати

Назнати, -наю, -єш

гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Мнж. 30. Десь назнала лисиця у лісі пастку. Рудч. Ск. І. 21.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. назнати — назна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. назнати — див. назнавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назнати — НАЗНА́ТИ див. назнава́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. назнати — ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗНАВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. назнати — НАЗНА́ТИ див. назнава́ти.  Словник української мови в 11 томах