назубитися

Назублюватися, -блююся, -єшся

сов. в. назубитися, -блюся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.

Значення в інших словниках

1. назубитися — назуби́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. назубитися — див. назублюватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назубитися — НАЗУБИ́ТИСЯ див. назу́блюватися².  Словник української мови у 20 томах
4. назубитися — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. назубитися — НАЗУБИ́ТИСЯ див. назу́блюватися².  Словник української мови в 11 томах