Словник української мови Грінченка

наколи

Наколи

нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. наколи — наколи́ сполучник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. наколи — спол., зах. Коли, якщо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наколи — НАКОЛИ́, спол., діал. Коли, якщо. Наколи ж дотлівали останні надії, радісно увечері гармати забабахкали... (В. Сосюра); Наколи б близько з'явився хтось з гімназичного начальства, він повинен був одягти на костур кашкет і, здійнявши високо над головою, махати (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  4. наколи — Наколи́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наколи — НАКОЛИ́, спол., діал. Коли, якщо. Наколи ж дотлівали останні надії, радісно увечері гармати забабахкали… (Сос., І, 1957, 267); Наколи б близько з’явився хтось з гімназичного начальства, він повинен був одягти на костур кашкет і, здійнявши високо над головою, махати (Смолич, Дитинство, 1937, 167).  Словник української мови в 11 томах