накупати

Накупа́ти, -па́ю, -єш

сов. в. накупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накупать, накупить. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля. Ном. № 1661.

Значення в інших словниках

1. накупати — накупа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накупати — див. накуповувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накупати — НАКУПА́ТИ¹ див. накупо́вувати. НАКУПА́ТИ² див. наку́пувати.  Словник української мови у 20 томах
4. накупати — НАКУПА́ТИ див. накупо́вувати.  Словник української мови в 11 томах